Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.6 | 16 голосів )
Ну от і все - скінчилися тортури
Є вирок «тройки» і всьому кінець
Тут ось хоч ліс, а не ті темні мури
Могила братська – буде наш вінець

Ми всі отут, що стали на край рову
Не захотіли зрадити Христа
«Ну чьо малісь!» - роняє вбивця слово
І «прігавор» читає із листа

Нас сімсот душ чекає черги смерті
Команда. Залп. І вже нових ведуть
Енкаведист жує слова затерті
І йдуть Христи, в свою останню путь

Це страшно їм, у нас немає страху
Ми знаєм шлях – з Ким і куди йдемо
Команда. Залп. Тіла пішли до праху
А ми з Христом були і живемо

Старі й юнці, священники й монахи
Хтось ще йде сам, а когось вже ведуть
І відлітають душі, в вирій, наче птахи
А наші вбивці лиш «вадяру» п΄ють

Нас сімсот душ – по п’ятдесят на яму
І ми йдемо на зустріч із Христом
А наші вбивці п΄ють і лають маму
«Ета пална уже, давай за тєм кустом…»

«Прости Господь, оцим що нас стріляють
Прости їм всім, не знають, що творять
Може колись й вони Тебе пізнають…
«Тройку» прости за вирок «Расстрелять!»»

Поділитися:
[+]
Сподобалось
15

Коментарі 

 
0 #3 30.05.2014 13:57
Поділіться, хто знає, будь-ласка, тим історичним фактом, що ліг в основу вірша. Зарання вдячний.
Цитувати
 
 
+1 #2 ЖУРАВОНЬКА 20.04.2013 18:30
Боляче згадувати про людей у вірі до Христа і рідного краю. Це наша історія про яку потрібно пам'ятати кожному
Цитувати
 
 
0 #1 Дизайнер 03.04.2013 18:22
Вірш прекрасний, тема цікава, незвичайна, рідко про це згадуємо, на жаль, в теперішніх віршах. Велике спасибі автору!!!
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити