Не забувайте милостей Господніх,
Бо їх можливо у житті забути.
Серед тривог і серед днів скорботних
Не забувайте вдячними ви бути.
Коли ми зір підносимо до Бога,
То наше серце радісно співа,
Ну а коли на брата глянем свого,
То зовсім інші з уст летять слова.

А милості в житті було багато.
Якби й схотів – не зміг би зрахувати.
Та ми нажаль спроможні забувати,
Й як звичне милість Господа сприймать.

Ізраїль також, часто забувався,
Про все, що Бог, для них колись робив.
Й згадати навіть це не намагався,
А наріканням Господа гнівив.

Ми часто схоі в цьому на Ізраїль,
Який про Божу милість забував.
І там де їм потрібно було славить
Із болем в серці тільки нарікав.

Не забувайте милостей Господніх.
У серці їх, як пам’ятку носіть.
І ту дорогу, що веде до неба
Із вдячністю й хвалою ви пройдіть.

Бо радість завжди душу наповняє,
У тих, хто милість Божу пам’ятає.
Амінь.12.01.2024р.