Дивлячись на тебе, наша люба,
Я дитинства згадую пору.
Я, маленька, також світлочуба,
З мамою стежиною іду.
Там не було куль-єдинорогів,
Там не було фотозон, але
Серце наповняється спокоєм,
Як дитинство згадую своє.
Пам'ятаю гори, ліс та річку,
І Святвечір - рідні за столом.
А здається, що минула вічність,
І водночас - наче й не давно´.
Я сумую за своїм дитинством,
Його відблиск бачу в кожен час:
У веселки яснім коромислі ,
В стозі сіна - в всьому, без прикрас.
...Будь щаслива, наша найдорожча,
Хай Господь постійно береже.
І слова лунають стоголоссям:
Пам'ятай: ми любимо тебе!"
@diana_parypa
05.07.2020р.
Поділитися: