Поезія, то є не рима і ритм,
Не блиск від яскравих епітетів,
Вона надихає нас словом живим,
І замки руйнує повітряні.
Поезія, то є не спів про любов -
Веде що в глибини гріховності
Та сповнена докору, примх і умов,
І плоті спокус в підсвідомості...
Поезія, то є подяка душі
І нарис краси Царства Божого,
До Спаса думок надпотужний рушій!
Що кличе у вічну нас подорож...
Поділитися: