Сиджу і згадую я ту пору щасливу
Коли жила на своїй батьківщині
І чула мову свою таку серцю милу
І якої мені так тут не хватає нині

І згадую тут все я до найменшої дрібниці
Усе своє життя з дитинства самого
І все це мені наче сниться
І сон прекрасний де я мала й мої тато з мамою

Дитинство безтурботне і веселеє
І сад за хатою й дерева всі в цвіту
І всі на босоніж ще два брати у мене є
В садку тім ловимо хрущів ми на льоту

Розчервонівші і щасливими вбігаєм в хату
Де нас чекає вже вечеря на столі
І край стола чекаючи сиділи батько й мати
Усміхнені щасливі і такі ще молоді

Теплі і ласкаві батьківські їх руки
Гладили голівки наші і тулили до своїх грудей
А ми і не догадувались-скільки раз піднявши вгору руки
Просили в Бога щастя для своїх дітей

Дитинство пролетіло і юнність вже в порозі
Яка прекрасна це по свойому пора
Та серце батьківське забилось у тривозі
Чому так скоро виросла їх дітвора

Перше це побачення поцілунок перший
І любов ця перша в тебе у житті
І слова ці ніжні все у тебе вперше
Та ніхто не знає що у майбутті

Ось вже і весілля моє відгуляли
Придане зібрала матінка моя
З дитинством й юнністю своїми розпрощалась
Із села поїхала з чоловіком я

Плакала матусенька мене провожаючи
І просила в Бога щастя для дочки
І пішла я нічого про життя не знаючи
Прощаючись з домом-де пройшли щасливії роки

Ось вже матірю і сама я стала
І все повертає на круги своя
Недавно маленьку мене матуся пригортала
А вже тулю до грудей своїх дітей я

Перші їхні кроки перше слово мама
Перший раз у садік й в школу перший раз
І все відбувається колись вперше з нами
Кожному призначений у житті свій час

Тепер я вже прошу кожний день у Бога
Щастя і здоровя для дітей своїх
Як колись матусенька просила щастя мого
За мене і братів обох моїх

Ось і мої діти вже дорослі стали
І йдуть на побачення перший раз вони
Мов ті пташенята що повиростали
Й пурхнули з гніздечка змахнувши крильми

Вже і я весілля їхнє відгуляла
І поблагословила дітей я у життя
І тепер лиш тільки я це добре взнала
Чом тоді так плакала матусенька моя

Ось я вже й бабуся маю внученята
Й починать спочатку все прийдеться знов
Тільки вже не я-а їх батько й мати
Перші кроки перше слово-й першу їх любов

Й знову все спочатку буде повторятись
Дітям безтурботність а батькам тривога
Щастя й долі проситиме уже їхня мати
На колінах стоя кожний день у Бога

А я у дитинство лину знов думками
У цю хатину що потопає у садках
Відчуть тепло ласкавих рук татай мами
І де була щаслива я така

І квіти мамині що під вікном
Які садити вона так любила
Дякую матусю за твоє тепло
За ласку і любов які ти нам дарила

О Боже щоб віддала зараз я
Щоб повернутися туди хоч на хвилину
І щоб матуся була молода моя
І батько-і щоб я була іще дитина

І щоб матуся нахилилась в ліжечко моє
І так ніжно ніжно мене поцілувала
Спи донечко ти сонечко моє
І завтра щоб здоровою й щасливою ти стала

І кожний ранок я щасливою вставала
І батька сильні руки підхоплювали в верх мене
А рядом матусенька усміхнена стояла
І думала я що це ніколи не мине

Та пролетіло все як у тумані
Не тільки мамо а й бабусею вже звуть мене
Але мені як у дитинстві хочеться ще мами
Й ласкавих слів-донечко ти сонечко моє

О Боже як добре що память Ти нам даєш
І не даєш нічого Ти нам забути
І можу повернутися в дитинство я своє
Й щасливою такою я себе вдчути

Відчуть тепло цих материнських рук
Й покласти батькові на плечі руки свої
О Боже дякую Тобі я за судьбу
Що я бабуся але живі батьки ще мої