Любий друже, прислухайся, цвяхи не в дерево б’ють – в святі руки...
В ті, що очі сліпим відкривали зціляли, ласкали усіх.
Придивися у очі Христа, що з любов’ю крізь біль і крізь муки
Перед смертю, в кривавих сльозах так благали: ”прости, Отче, їх...”

Мир утік із сердець, коли грішник, безбожник, безумна людина
Цвяхи била у руки святі. Всесвіт стуком здригавсь і німів.
На Голгофі Люцифер і Бог свій схрестили на смерть поєдинок.
Син тілесно вмирав, перемігши все зло на хресті.

Якщо ти був похований в хрищення з Ним
І воскрес з Ним у силі і в Дусі,
В Його руки святі цвяхи свого гріха не вбивай!
А якщо, любий друже, ти ще не живеш у Ісусі, -
Поспіши на Голгофу. За тебе Він там умирав.
Амінь.