ЮРІЮ ТИТОВУ,
Поезія твоя – суть твого життя,
Суть твого буття, чудова.
Поезія твоя чарує нам серця,
Душі поверта до Бога.
Поезія твоя сильна , мов життя,
Вільна і правдива мова.

Поезія твоя житиме віка,
З народом розмовляє Словом.
Поезія твоя цілюща і п’янка,
Будить в людях чесність, совість.
Поезія твоя, як музика жива,
В піснях прославляє Бога.

Поезія твоя стверджує життя,
Попри всіх страждань та болі.
Поезія твоя незламна , як життя.
Жива, свята. В ній Боже Слово.

Ти пишеш , як дишеш.
І твій дух живий,
Святий, незбагнений, бажаний.
Незламний, міцний,
Натхненний, п’янкий,
Премудрий і непрестанний.

Ти пишеш, як дишеш,
Для цього живеш,
Для творчості слова палаєш.
Інакше не можеш, інакше помреш.
І кращого цього не знаєш