Без Бога у житті багато болю...
Від поглядів холодних замерзаю.
Нема кайданів, та життя – неволя.
Душа безкрила в мóроці зітхає.

Як сумно, коли друзі покидають.
Як гірко, коли зраджують кохані.
Проблем – пітьма і виходу немає.
І кожен день несе розчарування.

О, Боже, пригорни мене до Себе,
Почуй мої зітхання й стогін серця.
Не можу я крізь сльози бачить небо.
І пташкою душа в неволі б’ється.

Господь, лиш Ти не зрадиш, не покинеш.
Ти – Світло і Любов, Життя і Сила!
Ти сльози витреш, серденько зігрієш.
Моїй душі Ти подаруєш крила.