До мене Tи прийшов, Небесний,
Вдягнувши одяг наш тілесний.
Прийшов, щоб я тут не загинув,
А я не оцінив перлину.
А я пішов у світ за очі,
Пішов удень шукати ночі,
Покинув батька і братів,
Бо ж нагулятися хотів.
А ти мене любив, чекав,
Допоки раю я шукав.
Ой, натерпівся я в тім раю,
Тепер з-під свиней прибираю,
І після свиней доїдаю,
Та вже й кінця собі чекаю.
А ти чому? Я не збагну,
Співав лиш пісеньку одну:
«Коли ж впаде з твоїх очей
Ворожа пелена ночей,
Коли ж ти прийдеш, сину мій,
Чекає, просить батько твій?».
І я прийшов, хай батько судить.
А він притис мене у груди,
Притис. І блудного простив,
Бо Він завжди мене любив.