Я піднімаю руки в небеса,

І очі звожу з вірою.

Туди, де справжня велич і краса,

І праведністю усе міряне.



Внизу, на цій юдолі горя й сліз,

Що на неправді й немочах постала,

Людські гріхи Ісус на хрест поніс,

Щоб Царство Боже в кожному настало.



Не залишай, мій Отче, нас,

Хай не завжди Тобі слухняні,

Прости дітей немудрих і нераз,

Любов'ю й вірою ми будем оправдані.