Куди втікаєш ти?
Куди твоя дорога?
Ще не стомився в цій життєвій суєті?
Невпинно йдуть рокИ ...
А ти шукаєш Бога?
Туман байдужості закрив стежки твої...

Куди втікаєш ти?
Як Йона до Таршішу?
За тисячі доріг, крізь буревій стихій?
І скільки ще пройти
Невирішених рішень,
Гірких розчарувань, нездійснених надій?

А ти на кораблі...
І хвилі не вгавають.
Чому? Ти знаєш сам цю відповідь просту.
Крізь лютий буревій
Від Бога ти втікаєш...
Крізь хвилі, і вітри, й життєву течію.

І світла десь нема...
Лиш мряка і тумани...
Крізь неї не побачиш проміння ти ніяк.
І знов болить душа,
І знов надія в'яне,
Коли вдалечині замерехтить маяк?

Куди втікаєш ти?
У серці - порожнеча...
І кригою твої застигли почуття...
І виють знов вітри,
Для чого твоя втеча?
Куди веде тебе дорога нелегка?

Поглянь в блакитну вись!
У небі голубому
Є відповідь проста на запитання всі.
Ти просто зупинись,
Знайди нову дорогу,
Почувши тихий голос у темряві нічній:

"Я так люблю тебе!
Чому так часто плачеш?
Важких незадоволень нагнув тебе тягар.
Життєвий корабель –
Назустріч шторму наче
Посеред океану пливе у лютий шквал…»

Куди втікаєш ти?
Бог може зупинити...
Ти пам'ятаєш, Йону Він зупинив колись?
У світі суєти,
Який туманом вкритий,
Ти перестань втікати, а просто зупинись...

(с) Д. П.
11-12.11.2019р.