***
Лице застигло, як у мармурі
І залишилась тільки тінь
Того обличчя, яке знали ми.
Смерть робить межі поколінь.

І залишається на камені,
Лише дві дати й кілька слів,
Після років, прожитих в гаморі,
Коротких й дуже довгих днів.

А що несемо ми до вічності,
Бо час прийде скінчити путь.
У Бога дні всі наші злічені.
Твого життя у чому суть?