Мені б так хотілось

Мені б так хотілось, щоби наші діти
І мої і ваші і по всій Землі,
Господа любили, були світлом світу,
Щоб були із Богом по всі свої дні.

Мені б так хотілось, щоби у зібра́нні,
Бачили ми поруч всіх дітей своїх.
Безліч ж бо сьогодні тільки у чеканні,
Що Отець Небесний покличе і їх.

Мені б так хотілось,щоби сльози наші
І мої і ваші і по всій Землі,
Наповняли б швидко молитов всіх чаші,
Щоби діти наші не були в пітьмі.

Бачити б хотілось дуже й навіть скоро,,
Близьких і коханих біля ніг Христа.
Щоби позабули всю печаль і горе,
Та ще не здійснилась мрія ця свята...

Поки ще схилившись на коліна низько,
Кличемо до Бога, молимось в сльозах.
Віримо,що поруч Він і дуже близько,
Кожного направить на своїх путях.

Хочеться,щоб діти й усе покоління,
Щоби їх до Се́бе приблизив Ісус.
Щоб отримав кожен вічне з них спасіння,
Щоб Бог дав свободу від гріховних уз.

Мені б так хотілось щоб молитви наші,
Піднімались вище, вище до Небес.
Щоб Землі всієї діти мої й ваші,
Віднайшли свободу, щастя, але все ж...

Але все ж рідненькі, пізно щоб не стало,
Будемо молити в Господа Христа,
Щоби наше серце ревністю палало,
Щоб збулася мрія за дітей свята.

Так хотілось б дуже, прийшовши на Небо,
Нам побачить поруч всіх дітей своїх.
І тому давайте, хто би, де б не був би,
На руках молитви нам приносить їх!

«Господи, помилуй
Господи,ми просим!
Боже Всемогутній! Ти благослови!
Ми в проханні нашім всіх дітей приносим,
Ти Отче Небесний їх усинови!».

Вірю,що Бог чує всі молитви наші
І мої і ваші вголос чи в тиші.
І Він переповнить молитов всі чаші
Й визволення дасть для кожної душі! Амінь

Автор Валентина Ніколайчик;
Переклад Ангеліни Ющук