Як сльози солоні
На мій молитовник стікали,
Як гірко боліла душа —
І знову Господь підставив долоні,
А я шепотіла Його ім’я.
Я плакала, ніби дитя у провині,
Та батьківські крила мене огортали,
Згорталася ніч у тремтливій світлині —
Й зростали у серці молитви кристали.
Поділитися: