Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.5 | 13 голосів )
Моє хрещення

Як всі, на світ родився я колись,
Був христия́нин, як мені здавалось,
А в старості дізнався, що спастись,
Одним народженням на світ замало.

« Вам треба ще родитися з гори» -
Таку Христос поставив нам умову,
І кожен молодий, чи то старий,
Повинен крок зробити цей свідомо.

Але ж коли, ще був я немовля,
Вже охрестився матір’ю у церкві,
Та ось під старість, наче промовля
до мене хтось і стукає у серце.

Бо пильно Боже Слово я вивчав,
Дійти до правди прагнув неодмінно,
І сумнів про те хрещення зростав -
Чи здатне воно ве́сти до спасіння?

Ні, впевненості в цьому я не мав,
Бо примусово став християни́ном,
І обітниці Богу не давав,
По Слову жити, в доброму сумлінні.

Євангелію, треба знати нам,
По вірі в покаянні це зробити,
І хоч я вдячний за усе батькам,
Але повинен був перехреститись.

Бо прочитавши Слово я збагнув,
Яка велика дійсно є різниця,
Між тим, чи сам ти Богу присягнув,
Чи хтось, за тебе дав цю обітницю.

Якщо б я добровільно це обрав,
Чи спокушався б на гріхи так легко?
Чи зрадником себе б не відчував,
Не розумів, куди веде ця стежка?

А так, не строго я себе судив,
За те, що не вузьку обрав дорогу,
А коли іноді до церкви приходи́в,
То наче послугу робив цим Богу.

Не каявся, ні разу у житті,
І думав, що зроблю це перед смертю,
Бо раз Христос розбійника простив,
Чи я не вартий, того ж милосердя.

І ось нарешті Бог мене знайшов,
Але тепер я хо́чу розібратись,
Чому так довго я до Нього йшов,
Чому це сталося, лише під старість.

Причин багато, але головна,
У тому, що я бувши православним,
Як більшість, Слова Божого не знав,
Вважаючись християни́ном справжнім.

І ось почав шукати я братів,
Що вчили керуватись Словом Божим,
Бо я в своєму новому житті,
Хотів на них, в усьому бути схожим.

І зовсім, було тут не головне,
Чи то вони баптисти, протестанти,
Я думав грішний тільки про одне -
Як на спасіння шлях вірніше стати.

Я слухав Слово, полюбив Христа,
Але ділами всім хотів довести,
Що іншою людиною вже став,
І винен покаяння плід принести.

Я зле залишив і приборкав плоть,
Зненавидів гріховне і огидне,
І вірю, що простив мене Господь
І шкодував, що каюся так пізно.

Я вірю, що став створінням новим,
Бо дру́гим цим, народженням духовним,
Христос мою природу онови́в,
Таку порочну і наскрі́зь гріховну.

Пішов я в но́ву Церкву і прийняв,
Там водне хрещення і цим засвідчив,
Що відрікаюсь грішного життя,
І обіцяю бути людям світлом.

Я вдячний Богу за усі дари,
За те, що я подібно Никодиму,
Старим зміг народитися з гори,
І в Божу перетво́ритись дитину.

Амінь.
Рибаков Віктор м. Луцьк





Поділитися:
[+]
Сподобалось
16

Додати коментар


Захисний код
Оновити