Покайся друже! Поспіши ти,
Допоки двері в небо нам іще відкриті
Не гаймо часу ні хвилини,
Бо завтра може бути пізно,думай нині!

Чи завжди варті наші вчинки похвали?
А чи одобрить це Господь,чи розгнівить…
Тому завжди нам слід всім бути
Яскравим променем,щоб люди
Завжди могли нас розпізнати
По вчинках наших і сказати,
Що : так,це справді слуги Божі
І на людей простих не схожі!
У них в серцях панує спокій,
Любов до ближнього живе,
Дружини завжди у покорі
І дуже люблять всі дітей…
І щоб вони там не робили
З молитви починають день,
Бо в Господа черпають сили.
Невже Він чує цих людей?
Звичайно чує,любий друже!
І Він тебе чекає дуже,
Коли нарешті ти прийдеш
Коліна схилиш,припадеш
Й в молитві щирій та сердечній
Ти розкаяння принесеш!