Піду домів цієї ночі,
Зове мене гірка молитва.
У дім отця вертатись хочу, -
Набридла їжа із корита.
В отця живуть безпечно слуги,
Їдять, у чистому лягають,
А я марнію від наруги
І голоднеч в чужому краю.
Як тільки я отця побачу,
Впаду до ніг у покаянні:
- Прости мені ту путь ледачу,
Що я відправивсь на світанні.
І вже синівства не вартую,
Бурлакуватиму до скону,
Лиш батьківщину би святую
Я оглядав немов ікону.
Тремтять зірниці, даль в тумані,
Вперед іду , долаю муку,
Щоб задушити на світанні
В обіймах батькових розпуку.

11.09.12