Летять роки, мов бистрі коні
І не спинити їх нічим.
Так промайне й життя поволі –
Тому задумайся над ним.

Зумій життя перелистати
І як у книзі відшукати
Моменти ті, котрі не варто більше допускати.
Їх усвідомити потрібно й виправляти.
Зі всього висновки зробити,
Щоб тим минулим вже не жити.

Себе – в людину нову зодягнути!
Із Джерела життя сповна слід зачерпнути,
Щоб спраглу душу втамувати
Й повіки зла до серця не пускати.

Земні терпіння з радістю приймати,
Про Хрест Господній завжди пам’ятати.
Всю душу й тіло Господу віддати,
В любові й щасті з Ним повіки крокувати.

5.05.2010р.