Не чекала я,як збулось,
я все думала-то здалось,
не повірила,що дійшла,
не пізнала я,як знайшла
свою долю я.В тім печаль,
що не зазнаєш ти,зазвичай,
коли сплутані всі шляхи,
тоді відчаю нема втіхи,
коли жаль у серці стиска,
то спасає нас Божа рука
і бере у серці печаль
та не знаєш відчаю зазвичай.
Коли звідані всі шляхи,
де проходить час не для втіхи,
коли серце в спокої прожива.
Хай повірять всі-так бува.
Коли відчаю вже нема
і Господь веде з усіма,
хто проходить з Ним повсякчас,
бо Господь так навча усіх нас.
Коли звідані всі шляхи
і наповнишся до снаги,
коли відаєш,куди йдеш,
бо нас Бог веде й так буде.
Ти сидиш,як усі і все ждеш
та чому ти знов так будеш,
коли Бог чекає та жде
з Ним в любові ти знай прибудеш!
СЛАВА БОГУ!