Вірш не для всіх.
Хто ви ,що мило так ставить свічки ,
І до неба здіймають невинного очі,
Якщо руки по лікті в гріхах і крові,
І до себе лукавий давно вас зурочив.

Бог простить ,та чи мертві пробачать ,
Та чи простить вам вискоблене немовля ,
Та чи вибачить мати ,і вже не заплаче ,
Перекормлене грудьми щасливе дитя.

Бог простить ,якщо зброю на мир продали,
Та чому ж кров невинна волає,
І біднішого бідний убив ,розорив ,
І дітей своїх помсти навчає.

Бог простить ,якщо простить вдова ,сирота,
Що померли від змія отрути,
Бо вкусили не хліба ,а ваші слова,
Хто за те все нестиме спокуту.

Він простить ,якщо світське розпутне життя,
Стане вам не по серцю й кишені,
Бо немає із пекла у рай вороття,
Бо навколо вас гинуть злиденні.

Бог простить ,якщо душі свої розірвете,
Серце стукне розкаяння звоном,
І на голову попіл свою покладете,
Поскидавши з них мнимі корони.