Багато слів лишилось лиш в  думках,
А серце хоче говорити...
Бо час біжить, його вже не спинити,
Не повернути знову все назад.

Та смерть постукає у кожну хату,
Не омине нікого з нас.
Ти говори, допоки ще є згадка,
Допоки слухають ще вас.

Життя іде і час спливає,
Незнаєш скільки ще будеш ти тут.
Та досі по землі душа блукає,
А потім вже є інший твій маршрут.

Допоки ти живеш ти є людина,
Ти говори, допоки ще є час,
Допоки ще лунає пісня лебедина,
Допоки вогник твій іще не згас.

Незказані слова, вони важкі,
Й не зроблені діла вони не легші.
Та ще сьогодні можна все змінить,
Допоки ще не бачиш квіти перші.

Скажи люблю, скажи прощаю,
Допоки дихання ще маєш.
Скажи, що ти благословляєш.
Чому мовчиш, чому чекаєш?

Скажи сьогодні, бо не знаєш,
Чи не залишиться назавжди,
незказаним усе і на віки...

19.11.2022
©Darina Gelich