Бог осміяним бути не може,
Не обдуриш ніколи Його,
Чуєш, житель землі перехожий?
Слово правди звучить з уст Його.

Хто всім Всесвітом вміло керує,
Не з ікони на нас Він глядить,
Його вухо слова людські чує,
Знає плани, що хочеш робить.

На вазі в Нього кожнеє діло,
Має певну вагомість собі
Чи є "золотом те, ачи сіном",
З чого "стіни будинку" робив.

Очі Господа Землю всю бачать
І що ти за життя все зробив.
Кожну справу по істині важить,
Що є “каменем” з багатьох діл.

Все посіяне з часом достигне -
Від зерна свою частку віддасть.
Не чекай, що добром вродить грішне,
Бо надармо ти будеш чекать.

І, можливо, прийдеться в сториці
Жати плід діл своїх зі сльозами,
Бог пильнує свої обітниці
Й віддасть кожному згідно з ділами.

І ніхто обдурити не зможе,
Приписавши собі працю брата,
Якщо навіть в очах людей схожа
І, здавалось б, що є “просто взяти.”

Та Господь в посміянні не буде
І вогнем все Своїм перевірить:
Чим будуєм у будні й неділю.
Кожне серце себе нехай звірить...