« Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви». Мт.7:12
Якось жив-був собі швець На всі руки молодець Він взуття добротне шив І побожно в світі жив
Був сусід в нього – м’ясник Чесно жити він не звик: Трохи м’яса забирав Щось в ковбаси добавляв ( Щоби гарний вигляд мали І щоб краще продавались…)
Раз це все побачив швець: - Ну, дружок, ти хитрунець! Хіба можна отак жити, щоб з людьми таке чинити?!..»
А м’ясник відповідає: « Що за всіх переживаєш? Всі у світі так живуть Й дурне в розум не беруть Якось треба й мені жити Ось і мушу так робити!»
Відповів на те наш швець: « От послухай на кінець! Просто так робить ти звик Бачиш цей ось черевик Він тобі не розпадеться й не один прослужить рік! Клею й шкіри не жалію А роблю, як тільки вмію!
Люди добре вже це знають Й інших навіть направляють Стільки вже замовлень маю Що й робити не встигаю! А якщо б робив погане? Хто ж купляти в мене стане?! Все роблю я як собі Раджу те саме й тобі!»
І задумавсь наш м’ясник… …Ну як робить ти звик? Запитання і тобі: « Людям робиш, як собі?!»