***
Чого живу у цьому світі?..
Шукаю відповідь щодня…
Проходять дні , роки – як миті,
Життя іде у небуття.
***
Відносить хвилями минуле,
Щось здалеку пливе нове.
Когось утратила, забула ,
Хтось тільки йде в життя моє.
***
Живу, живу,
Живу й чекаю, чернетки-дні перегортаю,
Як буде час перепишу,
Отак живу, іду, грішу…
***
Така як всі – людина в тілі,
У світі зла і безнадії,
У світі горя і біди,
Одне кругом, куди не йди.
***
Навкруг розпуста і обман,
Міраж любові і дурман,
Та й дружби справжньої нема,
Бо очі заздрість виїда.
***
Нікому нині не цікаво
Пізнати ближнього свого
Очима дивимось лукаво
Себе не бачимо давно
***
Людина в світі одинока,
Без Господа вона пуста,
Живе в гріху, в своїх пороках,
У темряві вона сліпа.
***
На осліп йде, куди – не знає,
Життя безцінні дні втрачає,
Високих цілей досягає,
А миру, спокою немає.
***
Життя – як пар, багатства тлінні.
Слабкі…Колись були і сильні.
Кожна свічка догорить,
Настане всім прощальна мить…
***
Приходимо, ростем, старієм,
Вмираєм, і , як не було…
Та все чекаємо і мрієм,
Щоб добре нам отут було!
***
Щоб мали хліба ми доволі,
Дім, сім᾽ю, врожай на полі,
Щоб люди нами цінували,
Щоб ми жили й розкошували!
***
Здоров᾽я вдосталь і добра.
Тоді вже не страшна й біда!
Комори повні на сім літ!
Ну, а чому душа болить?..
***
Душа – крилата біла пташка,
Злетіти хоче до небес,
В людському тілі, як у рабстві,
Несе тяжкий гріховний хрест.
***
Вона безсмертна, кожний знає,
Вона є совістю для нас
І хоч її не помічаєш,
Та відчуваєш раз-у- раз:
***
Коли батьків не слухав вдома,
Коли обманював близьких,
Коли ти брав чуже свідомо,
Коли сміявся із слабких.
***
Збідніла, змучена, нещасна,
Голодна пташка крильми б᾽є,
З усіх сил шукає щастя
І радості в життя своє.
***
Де справжню істину шукати?
Чи в цьому світі вона є?
Де їжі для душі придбати?
Води живої де ковтне?
***
Віри – коли її немає,
Надії – яка завжди жива,
Любові – що усе прощає
Серце миром покрива.
***
В Христа скарби оці безцінні,
За дарма пропонує всім!
Віками є вони нетлінні,
благе спасіння, придбай у дім!
***
Віднайде сенс щоденне блукання
І світлими стануть дорого твої.
марними не будуть сподівання,
Які ти довіриш у руки Святі.
***
Не будеш більш одинокий,
Другом надійним Ісус стане тобі.
Не страшними є цього світу пороки,
Бо Христос – перемога у важкій боротьбі!
***
Доля твоя Йому не байдужа,
Хоч швидко проходить вона, як у сні.
Та помилок більше не робитимеш, друже,
Коли із молитви починатимеш дні!
***
Пишем щоденно історії-долі ,
Як подорож, наше коротке життя,
Прийшли та підемо не з власної волі
Дороги земної є важлива мета!
***
Чого живу у цьому світі,
Я бачу відповідь щодня!
Як сходить сонце у блакиті,
Як прокидається земля.
***
Ліси шумлять, гойдають віти,
Дощем вмиваються поля,
Цвітуть і пахнуть трави-квіти,
Гарна пісня в солов᾽я!
***
Чи бачать очі все прекрасне,
Що створено Отцем було.
Чи ми обмежено-нещасні
У темноті буття свого?!
***
Страшно, лозою не доброю стати .
Пустим колоссям на ниві хитати ,
Від землі та від неба найкраще узяти,
А плоду життя у собі не мати,
***
Бачити хмари, та не в змозі летіти.
Як кораблик, в бурхливому морі пливу,
Всю дорогу милості я буду просити,
До Святої мети лиш з Ісусом дійду!