Ми часто воюємо, люди!
Та часто не на війні…
Воюємо скрізь і всюди,
В святкові і в будні дні…

Воюєм в думках постійно…
Жорстоким є кожен бій…
Удари в лице і в спину,
Й постійний, нестерпний біль…

Постійно ми носим рани,
На серці і на душі,
Про інші – нагадують шрами,
А інші – немов в вогні.

І скільки ми будем жити,
Війна буде завжди В нас.
На ній будем зАвжди вчитись.
Постійно. Усякий час.

Уроки у всіх є різні,
Та ціль є завжди одна.
Хоч й просимо Бога слізно,
Щоб зникла уся війна,

А Бог нас в війні гартує,
Він чистить і плавить нас,
І хто Його голос чує
Зрозуміє відвідин час.

І той буде Христа стрічати
Переможцем в своїй війні.
Бо він зміг ті уроки взяти,
Які Бог дав його душі.

Ми часто воюємо люди,
Та часто не на війні.
Тож берімо уроки, й будуть
Перемоги у нас в борні.
Амінь. 20.04.2023р.