Можна слухати й не чути,
Пам`ятаючи – забути,
Ненавидячи – любити,
Просячи – не попросити.

Руку можна простягати,
Так, щоб не змогли дістати
І спасаючи – губити,
І звільнив – не відпустити,

Так робити добре діло,
Щоб воно свинцем осіло.
Можна також позичати,
Щоб з відсотком відібрати,

І простивши – пам`ятати,
І вивчаючи – не знати,
Та й сміючись – не радіти,
І не вміючи – робити.

В Бога прощення просити,
А самому не простити,
Пити воду, й не напитись,
Убиваючи – не битись.

Це як сонце, що не гріє,
Як сіяч, що терен сіє...
Можна так життя прожити!
Та чи Бога обдурити?