Так важко склеїти розбиту чашку - уламки розлетілись по кутках
Зібрати їх так боляче і тяжко, бо кожен, наче вуж, звивається в руках,
І жалить, упиваючись в долоню, і кров тече по стомленій руці,
Та клею я розбиту чашку, ховаючи від поглядів рубці.
І не придатна, мабуть, вже для чаювання, бо не вціліли часточки усі,
Стоятиме в кутку розбита чашка, як спомин про уламки в руці.