Навчись прощати як Ісус

Навчись прощати, як Ісус,
Коли болить і важко дуже.
Коли мовчання ріже в слух,
А в серці крик, який не чують.

Коли не хочеться терпіть,
І руки опускає втома,
Навчись не мститись — просто жить,
Довірив всі проблеми Богу.

Бо Він усе уже пройшов,
І знає біль до дна, до краю.
Він поруч, навіть як мовчить,
І твоє серце добре знає.

Прощення крок, крізь власний страх,
Не виправдання зла й провини,
А відпускання у руках
Того, що нищить зсередини.

Прощення — вибір, не слова,
І не миттєва перемога,
Це крок до світла крізь журбу,
З довірою в житті до Бога.

Навчись любити, як Ісус,
Не за умови, не за вчинки,
Любити навіть в час плачу,
Коли любов — не лиш картинки.

Любити — значить не судить,
Коли так просто кинуть камінь,
А серце Богові вручить,
Навіть крізь сльози і мовчання.

Любов бо справжня - це є хрест,
Не легкий шлях і не прикраса,
Вона веде крізь темний час,
Дарує мир і Божу ласку.

Навчись любити — і тоді
Побачиш зміни, тихі, справжні:
Не світ навколо, а в собі —
Де Бог будує мир і правду.

Бо тільки та любов жива,
Що не шукає нагороди,
Вона веде крізь темні дні
До світла, миру і свободи

Навчись терпіти, як Ісус,
Коли в житті випробування.
Коли багато є спокус,
А біль здається нездоланним.

В моменти важкого шляху,
Тримайся, вір ти у Ісуса,
І світло Божої руки,
Пошле спокій у твою душу.

Дай серце ти Йому в обійми,
В темряві знай, ти є не сам.
Його любов, мов сонця промінь,
Зігріє душу й серце нам.

Навчись служити, як Ісус,
До всіх турботу проявляти,
Використовуй свій ресурс,
Щоб ближньому допомагати.

Будь світлом там, де темно й сумно,
Й твої діла несуть тепло.
І кожне слово нехай буде
Як промінь сонця у вікно.

Ти не чекай людей подяки,
Зворотніх дій, а може слів.
Служіння - це є дар від Бога,
Бог дарував його для всіх.

Хто дає щиро, безкорисно,
У серці своїм знайде мир.
Бо кожен добрий крок у світі,
Бог бачить і цінує вмить.

Навчись радіти, як Ісус,
І світлим серцем день стрічати.
Не витрачай дарма часу,
І будеш повний благодаті.

Радій душею у Христі,
Не допускай в душі печалі,
Не будь в образі чи в журбі,
Бог відганяє їх подалі.

Радій в малому, бо ще час,
Цінити все і помічати.
Бог дарував це все для нас,
Сьогодні, все, що можем мати.

Навчись іти Його слідами,
Не раз, не день — усе життя.
З хрестом, з любов’ю, зі сльозами,
Та з вірою у майбуття.

Не досконалим — будь Його,
У слабкості тримайся світла.
Віддай ти серце лиш Йому,
І біль замінить вмить молитва.

І хай не все буде без ран,
Не все одразу зрозумієш,
Але з Христом крізь темний стан
Ти вистоїш. Ти зможеш. Ти зумієш.