"А Саул та ізраїльтяни... приготувались до бою проти филистимлян."
1Сам. 17:2
"... тільки те, що ви маєте, тримайте, аж поки прийду."
Об. 2:25
Нелегкий час - війна. Лютує ворог.
Життя людське ціну свою втрачає.
Тоді жорстокість все стирає в порох
І смерть щодня у вічі заглядає.

А та війна була, мабуть, найважча,
Бо мали все: озброєння і досвід.
Стояли воїни Ізраїля найкращі,
Але від жаху не один тоді поблід.

Ну як іти у бій? І проти кого?
Це ж велетень стояв, а не людина!
Здавалось, не боїться він нічого.
Хто проти нього став би в ту хвилину?

А Голіаф кричав і насміхався,
Поганив військо і жадав двобою,
Перед всіма зухвало величався
І хизувався сорок днів собою.

Це ж сорок днів ганебного мовчання!
Це сорок днів приниження і страху!
О, знає ворог, що гнітить страждання,
І знає також, як навести жаху.

Але стояло військо. Хоч до бою
Не зважився ніхто. Усі боялись.
Лиш кожен зброю міцно тис рукою,
Коли филистимляни насміхались.

І, мабуть, кликали не раз до Бога,
І сподівались на спасіння чудо.
Їм так була потрібна перемога,
Інакше рабство і наруга буде.

О милість Божа! Дивна і велика.
Він бачив страх і відчай, і безсилля
Від слів і зросту того чоловіка,
Що сорок днів чинив своє свавілля.

Але Він бачив й те, що не втікали
Ізраїльтяни в паніці додому
І зброю з рук своїх не випускали.
Можливо, випробовував їх в цьому,

Бо не залишив і для перемоги
Знайшов того, для кого зріст і пиха
Не значили в бою зовсім нічого.
Через Давида Бог послав велику втіху.
***
Як часто і до нас вороже військо
Для страху Голіафа посилає.
Тоді здається, що поразка близько,
І сил боротися більше немає.

А велетень кричить, зневаги повний,
Насмішки з вуст його на нас лунають.
Відчай стискає серце невимовний,
За днями дні в приниженні минають.

Та вистояти треба. Не злякатись.
Не випустити меч із рук, щит віри
І в Божій силі не засумніватись,
Не втратити до Господа довіри.

Те місце поміж скель - випробування
(Не завджи бої будуть, перемоги):
Чи можеш вистояти у чеканні,
Щоб порятунок бачити від Бога?

Царі - не всі, не всі вожді і судді,
Воєначальники не всі, пророки,
Та в Божім війську ти присутній всюди,
Тому щоденно зважуй свої кроки.

Не відступай. Не кидай свою зброю,
Хоч ворог може дуже лютувати.
У Бога є Свій час для цього бою,
Ти лиш зумій під натиском встояти.