Сила темна над світом гуляє -
людство численне жага корить.
Вихрем нагряне, лукаво зігріє
гріхом солодким, красою п`янить.
В винах духм`яних, шалених розвагах,
кожную душу щоб погубить.
Словoм лукавим, для серця прийнятним,
душу охопить, очі манить.
Краса ж то велика гріховная сила,
її сатана запускає щомить.
І сестри краси не дрімають ніколи-
це заздрість, це гордість,
ось ревність кипить.
Красивії люди в гордині зтлівають,
краса заворожує, серце болить.
Красивії речі плутають розум
і заздрість дух зводить, і розум пянить.
Красу превозносять, на посаг підносять
та лише страждання краса та приносить
і ненависть, злобу, пожадливість знову...
Чому ж ви не спинитесь навіть на мить?
Усе це лиш люди, усі такі самі,
усе це лиш речі, метали, розваги...
Усе це знов пройде... І що залишилось?
невже того варте усе,що дзвенить?

СЛАВА БОГУ!