Ой не легко в світі жити ,
Людям правдою служити,
Якщо ходиш над межею ,
Правда то ,чи щось повз неї.

І мовчать її не змусиш ,
І грошима не спокусиш,
Вона завжди в очі коле ,
І годує серце болем.

І шукаєш як спинитись,
Як би знов переродитись,
Щоб спочатку все почати,
І вже більш не помилятись.

Ось така вона істота ,
Додає тільки турботи ,
Ні на що свята не схожа ,
І її не переможеш.

Та хіба що лиш брехнею ,
Якщо з совіст*ю своєю,
І з лукавим укладеш ,
Договір за пропадеш.