Коли,мiй друже,по вузькiй стежинi
Прямуеш ти до вiчноi мети,
То знай, що на шляху не раз зустрiнеш
Камiння,терен й сили темноти.

Лютуе ворог, щоб згубити вiрних.
Встояти треба з ним у боротьбi.
I хоч летять в твiй бiк вогненнi стрiли,
Не зупиняйся, а вступай у бiй.

Iди вперед, пiднявши свою зброю,
Що дав тобi Небесний Бог-Отець,
I хоч душа поранена в двобоi,
За це у небi жде тебе вiнець.

Лиш не спинися, не засни в дорозi, друже,
Пильнуй, щоби свiтильник твiй горiв,
У серцi збережи усе,що Боже.
Коли ж заснеш, то втратиш вiчний дiм.

Якщо заснеш, не зможеш розпiзнати,
Коли Христос за Церквою прийде…
Душа заплаче, зрозумiвши втрату,
Але спасiння бiльше не знайде.

Отож, борись й проси у Бога сили
На кожен день, щоб встояти тобi.
Вiн знае все , i Вiн тебе не кине
На пiвдорозi,у нiчнiй пiтьмi.

Вiн Сам пройшов стежиною вузькою,
Боровся Вiн,важкий прийнявши хрест,
Щоб ти був з Ним в небесному спокоi,
Для вiчного життя щоб ти воскрес.

Лиш переможець небо успадкуе,
I в брами Мiста нового ввiйде.
Iди вперед, хоч ворог I лютуе.
Вже близький час, Господь Iсус гряде!