Коли образ "Свят-вечері"
Да Вінчі писав,
Він відкрив не одні двері-
Лик Спаса шукав.

Врешті-решт, знайшов одного
Серед юнаків,
Сяючого, мов святого,
З юдейських синів.

Щире слово, погляд ніжний
І віра палка
Виділяли з-поміж інших
Цього юнака.

Лик Ісуса Леонардо
З нього змалював.
Апостолів швидко й радо
Гарних підібрав.

Одинадцять з Назореєм
На цім полотні
Довго трапезу ділили,
А Іуда ні.

Не міг довго образ гідний
Зраднику знайти.
Враз зустрів у підворітні:
"Скаріоте, ти!?"

Голос лютий, приглушений:
"Невже не впізнав?-
Вигляд хижий, запущений,-
Ти ж Ісуса з мене малював".

Буває, що ведеться так між люду,
Пильнуйте, щоб із вас не вийшло юди.