Віддай Христу усі переживання і тривоги,
Всю біль свою ти принеси до Його ніг.
Всі хвилювання, сумніви й знемоги,
Віддай Христу, що понести не зміг.

Ти розкажи Йому про всі свої печалі,
Про те, що часто душу так гнітить.
І знай Христос ніколи нас не залишає,
Він поруч з нами в кожну мить.

Хоч шлях тернистий, і буває важко,
Бува спотикнешся а може й впадеш.
І страх нападає і тисне жорстоко,
Й здається, що сили ти вже не знайдеш.

Та треба надію покласти на Бога,
Він знає всі виходи з темних доріг.
Бо з Ним не страшна нам ніяка тривога,
З Ним серце знаходить мир і спокій.

Нам вірними бути потрібно в малому,
І щоб наша віра зростала щодня.
І слідувать кожному Божому Слову,
Та серце своє відкривати сповна.

Своєю душею нам прагнути Бога,
Як олень спішить до потоків води.
Спасіння й розраду шукати лиш в Ньому,
Бо тільки в Нім усі джерела повноти.

Бо в кожного з нас є щире бажання,
Із Богом зустрітись в святих небесах.
Де сліз не буває, немає страждання,
Лунає лиш спів у хвалебних словах.

У кожного з нас є подяки для Бога,
За всі благодаті у нашім житті.
За те що Христос є надійна опора,
Й завжди помагає у нашій біді.

Христос нас веде ясними стежками,
Він хоче щоб кожен спасіння знайшов.
Щоб в серці текли Його світлі потоки,
В душі панували мир і любов.

Коли в нашім житті настають перешкоди,
Христос нас підтримує, й завжди веде.
Дає нам пройти через бурі й негоди,
І душу Господь піднімає з біди.

Марноту і тривоги Господь розганяє,
Рятує від злих і холодних оков.
Й хоч сумнів і страх у серці буяє,
Господь посилає нам вічну любов.

Бо Богу для нас нічого не шкода,
За нас Свого Сина віддав Він на хрест.
Щоб нам дарувати життя і свободу,
Й покликати в Царство, до вічних небес.

Коли ми взиваєм, хто інший почує?
Хто знає весь біль і печалі і сум?
Лиш Бог відповість,- і все затихає,
І миром спиняє життєвий наш шум.

Хай шлях наш тернистий веде до оселі,
Де вічна любов і небесна краса.
За працю і віру, за дні невеселі —
Від Бога одержимо свого вінця.