Проста країна. Як її назвати?
Я хочу вам про неї розказати.
Країна мрій, а чи людських думок,
Які заплутались в тугий клубок...

Одні літають в хмарах без кінця,
А інші вже вмирають за життя.
Хтось горе гіркотою заливає,
Бо думає, що виходу немає.

Хтось втіхи у наркотиках шукає,
А хтось на цьому добре заробляє.
Нудне життя, нерідко набридає
І хтось у смерті радости шукає.

А хтось потрапив просто на гачок
І так і не дізнався, чий курок
Так легко обірвав йому життя,
Закривши очі пеленою зла.

Й закинувши у пекла чорний чад,
Закутані в оману блудних вад,
Гріховну чашу випивши до дна,
Вони не знали, що убив їх сатана.

А Вихід був і руки простягав,
На жаль, ніхто Його з них не впізнав.
А може просто чогось ще чекав,
Та час безжально долю обірвав…

Хтось думає, що все в руках у нього,
Хтось все працює для досягнень нових,
Шукає слави, знатности бажає
І непомітно роки пропливають.

Хтось має гарні плани і мету,
Та втративши, впадає у журбу.
Хтось добрий в серці і добра бажає,
Але в багні душа його згасає!..

І хай усього в тебе є доволі,
І ти пройшов верхи усі і доли,
Ніколи щастя ти без Бога не знайдеш
І сам себе ніколи не спасеш.