Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.3 | 4 голосів )
Колись я говорив: "то ще колись!"
Текли роки, літа мої минали
І я казав: "о, час мій, зупинись!"
Та дні мене про дозвіл не питали.

Колись для мене час такий бував,-
Я пробігав без втоми кілометри;
Тепер, зненацька, час такий настав,
Що я, часом, рахую навіть метри.

Колись я мав і постать, і красу,
Роки життя лиш тільки починались...
Тепер вже ледве сам себе несу,
Хоч дух міцний, та в тілі моїм старість.

Та хай минає, що було колись!
Мене тепер цікавить лиш майбутнє,-
Щоб взяв мене Господь в Небесну вись,
А старість там не буде вже присутня.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
9

Додати коментар


Захисний код
Оновити