Наш рід людський застряг у бруді.
Відкинув осторонь Христа
І пробиває йому груди
Мечами й стрілами гріха.

І гріх той, як павук отруйний,
Все більше людство обпліта.
Захоплює в свої обійми,
Гидкими робить нам уста.

Із наших вуст слова болючі
У різні боки сіють грів.
Вони потворні і пекучі
Руйнують сотні гарних мрій.

Слова і думка, що без Бога,
Руйнує дружбу і любов.
Це до безвиході дорога,
Це біль і сльози знов і знов.

Але є інше слово в світі.
Воно – ключ вічного життя
І ним потрібно багатіти.
Це Слово нашого Творця.

Воно до кожного говорить,
Лікує рани на душі.
Це Слово радості й любові,
Промінчик віри і краси.