ТВОЯ ХАЙ БУДЕ ВОЛЯ
"Отче,як волієш,пронеси мимо мене
цю чашу!Та проте не Моя, а Твоя
нехай станеться воля!" Єв.Луки 22:42
"О, Боже Мій,Твоя хай буде воля,
Хоч важко чашу пити цю Мені..."
І краплі поту,наче краплі крові,
Лишали свій відбиток на землі...
Моливсь Ісус.А небо сумувало...
О,це була велика боротьба!
Лиш ангели Його дух підкріпляли,
Попереду дорога нелегка.
Смиренне серце билося у грудях,
Ісус покірно голову схиляв:
"О,Батьку Мій, я чашу пити буду,
Хай воля,Отче, звершиться Твоя"..
В саду дерева листям шелестіли,
Й лилась молитва із Господніх вуст...
Яка покора і смирення сила!
Своєї волі не бажав Ісус.
...Коли випробуванням нас зустріне доля,
Чи завжди в серці прозвучать слова:
"Мій Господи, Твоя хай буде воля",
Чи,може, нарікаєм на життя?
Нам не потрібно пити смертну чашу,
І хрест на плечі нам не покладуть,
Та волю Божу так буває часом
Прийняти важко й до кінця збагнуть.
А треба лиш довіритись Ісусу,-
Так просто і не легко водночас,
Сумніви часто огортають душу,
Й бурхливе море непокоїть нас.
Ми просимо у боротьбі нелегкій:
"О,Господи,хай чаша ця мине..."
Й тривожно затріпоче вмить серденько,
І прикро на душі тоді стає.
Дай, Боже,сил схилятися в покорі
Перед Твоїм лицем нам у житті,
Хай в серці прозвучить:"Твоя лиш воля,
Мій Отче,буде в радості й журбі".
"Твоя хай воля..."- і спокій наповнить
Сердечний храм,тривога відійде,
І зрозумієм: все в руках Господніх,
Без Його волі й волосина не впаде.
"Твоя хай воля..."- і відкрите небо,
І крізь спокуси будуть нас вести
Господні руки, й пригорнуть до себе,
Щоб в світі зла нам душі зберегти.
28.03.2016
Поділитися: