Невже Ти, мій Боже, не знав серце Анни?
Невже Ти не бачив пекучу ту біль?
Ні. Добре ТИ знав, та це все ТИ призначив
Щоб відданий був в храм тоді Самуїл.

Ти довго чекав, і на муки дивився,
І рани усі, знаю Ти рахував.
Але час той прийшов, й САмуїл народився,
І маленьким дитям дитям він до Шіло ішов.

Я думаю Анна раділа й тужила,
Та все ж , свого сина Тобі віддала.
Бо мала явитись великая сила
Яка врятувала б Ізраїль від зла.

Якби ТИ тоді не замкнув їй утробу,
Можливо цього не зробила б вона.
Але Самуїл став суддею народу,
Твій голос лунав через йОго вуста.

Та Ти її потім також не залишив,
І замість одного – Ти дав їй аж 5.
І серце її дуже сильно потішив,
І вилив у душу Свою благодать.

Але не про це хочу я говорити:
В історії цій також інша є суть…
Я хочу для себе її осягнути,
І Бога ще більше для себе збагнуть.

Трапляється так, що Господь, щось тримає,
І щось дуже довго для нас не дає.
Бо плани і цілі Свої Господь має,
Й готує до чогось серденько твоє.

Коли не давав Він дитину для Анни,
Він знав що бажання до серця прийде,
Просити дитину у Божому храмі,
Щоб потім підняти щасливе лице,

Й віддати для Нього жаданого сина
Якого чекала , як той Авраам.
Він знав , що народиться в неї дитина,
Яку приведе для життя в Божий храм.

Так само буває і в нашому серці,
Дороги Його невідомі для нас.
І думаємо, що на нашій цій стежці
Надії і віри давно промінь згас.

А Бог нам давати це не поспішає…
Хоча дуже сильно потрібно це нам.
Господь Свою працю над нами звершає,
І хоче, щоб збувся Його дивний план.

І думаєм ми, що Господь нас не чує…
Він просто чекає потрібний момент
Коли наше серце всю бурю вгамує,
Коли наше «Я» буде знищене вщент.

Коли наші цілі і наші бажання
Направлені будуть лише на Христа…
Ми все віддамо…Своє перше й останнє
Й тоді прийде з неба Його повнота.

Й якщо ти наважишся Богу віддати
Усе, що для тебе таке дороге,
Повір, нагороду в житті будеш мати,
Відплата Його незабаром прийде.

Отож, якщо довго у Бога ти просиш
Але не приходить ось той результат,
Можливо тобі необхідно як Анні,
Оте, що благаєш для Бога віддать?

Бажаю всім нам результатів молитви,
І навіть, якщо просиш це довгий час,
Нехай не опустяться руки у битві,
Історія Анни потішить хай нас.

Хай плани Господні, й робота – звершиться,
І збудеться те, що бажає Він Сам.
Бо Бог довго терпить…Та Він не бариться
Нужденним і спрагненим допомагать.

Нехай не ослабнуть надія і віра,
Бажаю в молитві нам не знемагать.
У Господа – термін. У Господа – сила,
Він знає, коли щось потрібно подать.

Не падайте духом. Сміливими будьте.
Й історію Анни в житті не забудьте.
Амінь.02.02.2023р.