""Я часто плачу в час их "прославленья" Хочу в них видеть искренность в сердцах"- я - не харизматка, але у "прославлениях" я бачу і щирість, і сльози, даремно автор натякає на це.А вірш взагалі правильний,так воно і є у нашому житті, ми всі ліниві раби,і теж нещирі, незалежно від конфесій
Ще раз дякую Дизайнеру. Я дещо переробила і доповнила вірш... Справа в тому, що цей вірш я написала після одного випадку, який мене дуже вразив. Одного разу одна молоденька сестричка з нашої церкви, якій Бог дав чудовий слух і голос, сказала такі слова: "Я не гарно співаю! Я не хочу співати, бо не вмію...", тоді саме і народився цей вірш. Дуже хотілося підтримати тих дітей Божих, які мають таланти від Бога, але чомусь бояться(чи, можливо, не хочуть) їх використовувати...
вірш правильний, бо це ніби справжній діалог Бога зі мною, з нами, християнами. це дуже правильний докір, бо "ми вже переситилися", як сказано в Євангелії, і дуже збайдужіли, я кажу про себе. того, що було 15 років назад, коли я повірувала, нема і близько. Бог дав усе, а ми Йому крихти!
""Я часто плачу в час их "прославленья" Хочу в них видеть искренность в сердцах"- я - не харизматка, але у "прославлениях" я бачу і щирість, і сльози, даремно автор натякає на це.
Взагалі-то я не на харизматів натякнути хотіла, цілком згідна з тим, що той хто істинно прославляє Бога, робить це щиро. Можливо там не потрібно лапок, вибачте в такому випадку, бо я більшість правил не знаю, а інтуїтивно розділові знаки ставлю. А тим я хотіла сказати, що часто буває так, що прославляють не Бога а себе хочуть показати, свій талант, своє "Я", тобто я мала на увазі що це прославлення, але не Бога а себеЦитую Дизайнер:
А вірш взагалі правильний,так воно і є у нашому житті, ми всі ліниві раби,і теж нещирі, незалежно від конфесій
Дякую це велике підкріплення. Хоча я б сказала, що він далеко не правильний, просто одного разу записала те, що Бог поклав на серце.
""Я часто плачу в час их "прославленья" Хочу в них видеть искренность в сердцах"- я - не харизматка, але у "прославлениях" я бачу і щирість, і сльози, даремно автор натякає на це.А вірш взагалі правильний,так воно і є у нашому житті, ми всі ліниві раби,і теж нещирі, незалежно від конфесій
Коментарі
Ще раз дякую Дизайнеру. Я дещо переробила і доповнила вірш...
Справа в тому, що цей вірш я написала після одного випадку, який мене дуже вразив. Одного разу одна молоденька сестричка з нашої церкви, якій Бог дав чудовий слух і голос, сказала такі слова: "Я не гарно співаю! Я не хочу співати, бо не вмію...", тоді саме і народився цей вірш. Дуже хотілося підтримати тих дітей Божих, які мають таланти від Бога, але чомусь бояться(чи, можливо, не хочуть) їх використовувати ...
Взагалі-то я не на харизматів натякнути хотіла, цілком згідна з тим, що той хто істинно прославляє Бога, робить це щиро. Можливо там не потрібно лапок, вибачте в такому випадку, бо я більшість правил не знаю, а інтуїтивно розділові знаки ставлю. А тим я хотіла сказати, що часто буває так, що прославляють не Бога а себе хочуть показати, свій талант, своє "Я", тобто я мала на увазі що це прославлення, але не Бога а себеЦитую Дизайнер: Дякую це велике підкріплення. Хоча я б сказала, що він далеко не правильний, просто одного разу записала те, що Бог поклав на серце.
Хочу в них видеть искренность в сердцах"-
я - не харизматка, але у "прославлениях" я бачу і щирість, і сльози, даремно автор натякає на це.А вірш взагалі правильний,так воно і є у нашому житті, ми всі ліниві раби,і теж нещирі, незалежно від конфесій