Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.2 | 21 голосів )
Я дал тебе все лучшее, народ Мой,
Я дал тебе и жизнь Свою, и свет,
Я убелил тебя Своею Кровью
Когда вступил со Мною ты в завет.

Ради тебя цену, что нет дороже,
Я заплатил. Я отдал жизнь Свою.
Я видел немощность твою и горе тоже,
Простил Я грязь и наготу твою.

Одел тебя Я в царскую одежду,
Елей на голову возлил твою,
Одел в виссон и золотом украсил,
Твою народы чтоб воспели красоту.

Не дал талант один всего лишь только,
Ведь на лицо Я вовсе не смотрю.
Я целых десять дал тебе талантов,
Заметил ли, как Я тебя люблю?

И вот Я навестить пришел когда-то
(Я часто так-вот тихо прихожу),
Но не искал в тот час, когда пришел, Меня ты,
А Я так ждал и звал тебя к труду.

Я наделил тебя прекрасным слухом,
И радостью наполнил жизнь твою,
Я думал в песне воспоешь Меня ты,
Но почему ты опустил главу?

Ты видел как Мне пели хоры,
Ты слышал группы - "Ах, и голоса!"
Сказал: "Да разве мне сравнится?
Я не достоин петь!" И в том беда:

Люблю, когда в смиреньи предо Мною
Поет Мне сердце искренне любя,
Благоговеющих перед Моим престолом
Люблю Я слышать, но… Но не всегда…

Бывает плачу в час их "прославленья"
Хочу в них видеть искренность в сердцах
Но на устах лишь, вижу, их Я рвенья...
О, Мой народ! Скажи, где простота?

Я мудрости, о брат, тебе дал слово,
Чтоб говорить через твои уста,
Но почему же сердце не готово,
Чтобы из уст текла воды живой река?

А ты, дитя, служить мне обещала
Своим талантом деток научать,
Но почему так быстро ты устала
В сердечки малые легонечко стучать?

Тебе, сестра, я даровал в надежде,
Что этим ты прославишь Длань Христа,
Наполненное сердце милосердья,
Но где же ты? Куда ушла твоя душа?...

Я снова здесь стою сейчас, народ Мой,
И снова повторяю не спроста,
Я плачу, сокрушая твое сердце:
Скажи, скажи народ, где простота?

О сколько жизней гордость погубила...
О сколько, Мой народ, Я жду тебя!
Я не хочу лишь только формализма,
Я не хочу лишь этого, душа!

Склони передо Мною свое сердце,
Скажи Мне просто: "Господи, вот я!"
Я радостью наполню твое сердце,
Прославь, душа, в труде своем Меня.

Ты не ищи великого служенья,
Не говори: "О как бездарен я!"
Я малого возвышу в час нетленья,
Великое понижу. Славь Меня!


Поділитися:
[+]
Сподобалось
26

Коментарі 

 
0 #5 Царська дочка 23.05.2015 22:45
Цитую Дизайнер:
""Я часто плачу в час их "прославленья"
Хочу в них видеть искренность в сердцах"-
я - не харизматка, але у "прославлениях" я бачу і щирість, і сльози, даремно автор натякає на це.А вірш взагалі правильний,так воно і є у нашому житті, ми всі ліниві раби,і теж нещирі, незалежно від конфесій

Ще раз дякую Дизайнеру. Я дещо переробила і доповнила вірш...
Справа в тому, що цей вірш я написала після одного випадку, який мене дуже вразив. Одного разу одна молоденька сестричка з нашої церкви, якій Бог дав чудовий слух і голос, сказала такі слова: "Я не гарно співаю! Я не хочу співати, бо не вмію...", тоді саме і народився цей вірш. Дуже хотілося підтримати тих дітей Божих, які мають таланти від Бога, але чомусь бояться(чи, можливо, не хочуть) їх використовувати ...
Цитувати
 
 
+4 #4 22.10.2014 20:03
Слава Господу за цей вірш він на мою думку спонукує до служіння кожного хрестиянина
Цитувати
 
 
+5 #3 Дизайнер 09.10.2014 19:56
вірш правильний, бо це ніби справжній діалог Бога зі мною, з нами, християнами. це дуже правильний докір, бо "ми вже переситилися", як сказано в Євангелії, і дуже збайдужіли, я кажу про себе. того, що було 15 років назад, коли я повірувала, нема і близько. Бог дав усе, а ми Йому крихти!
Цитувати
 
 
+3 #2 Царська дочка 08.10.2014 20:15
Цитую Дизайнер:
""Я часто плачу в час их "прославленья"
Хочу в них видеть искренность в сердцах"-
я - не харизматка, але у "прославлениях" я бачу і щирість, і сльози, даремно автор натякає на це.

Взагалі-то я не на харизматів натякнути хотіла, цілком згідна з тим, що той хто істинно прославляє Бога, робить це щиро. Можливо там не потрібно лапок, вибачте в такому випадку, бо я більшість правил не знаю, а інтуїтивно розділові знаки ставлю. А тим я хотіла сказати, що часто буває так, що прославляють не Бога а себе хочуть показати, свій талант, своє "Я", тобто я мала на увазі що це прославлення, але не Бога а себеЦитую Дизайнер:
А вірш взагалі правильний,так воно і є у нашому житті, ми всі ліниві раби,і теж нещирі, незалежно від конфесій
Дякую це велике підкріплення. Хоча я б сказала, що він далеко не правильний, просто одного разу записала те, що Бог поклав на серце.
Цитувати
 
 
+5 #1 Дизайнер 08.10.2014 19:52
""Я часто плачу в час их "прославленья"
Хочу в них видеть искренность в сердцах"-
я - не харизматка, але у "прославлениях" я бачу і щирість, і сльози, даремно автор натякає на це.А вірш взагалі правильний,так воно і є у нашому житті, ми всі ліниві раби,і теж нещирі, незалежно від конфесій
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити