Як мало рядочків мій Бог написала ,
Не в силі Тебе мій Господь описать.
Так мало ночей для тебе не спала,
А ти мій Творець, не втомився чекать.

В рядочках оцих відкриваю я душу ,
Слова і ввесь зміст звʼязала слізьми.
І роблю мій Бог я це не з примусу,
Твоя милість й любов надихає іти.

Зрівнятись з Тобою ніколи не зможуть
Ніхто і ніщо мій Господь-бо це Ти
І друг близький серцю вже не допоможе,
Не завжди він поряд коли важко йти.

Ти світло вночі ,Ти вода - спраглим в спеку,
Ти Бог до якого душа прагне знов
Надійний Ти захист коли небезпека
Ти чиста прекрасна, найніжна ЛЮБОВ.

Ти мудрий учитель ,з любовʼю навчаєш,
Якщо я запізнюсь Ти чекаєш мене.
Так лагідно з добрістю ,часом караєш,
Що знову і знову я прагну тебе.

Тебе описать мій Господь не стараюсь,
Для цього не вистачить навіть душі.
Та я дитям Твоїм тепер називають ,
Тому я і хочу щоб знали це всі!

Що ти ,незрівнянний ,Ісус мій небесний,
З любовʼю й теплом Ти чекаєш Отець.
Звернись до Ісуса ,й разом в край чудесний,
Дасть сили іти наш могутній Творець.

Я дякую Батьку , за розум і ясність,
За мир у душі у час бурь і тривог.
І дякую Боже ,що в серці є вдячність
Що Ти завжди друг й суверенний мій Бог!