Зайшов я в поїздний вагон
Мене зустрів там брат Мирон,
У нього Біблія в руках,
Слова святії на устах,

А я немов той фарисей
Встидався його між людей
Кажу йому;-" Я поспішаю",
А сам у ноги і втікаю.

Згадав Апостола Петра,
І совість мене засудила,
Як він відрікся від Христа,
Мала у мене стала віра.

Вернувсь назад у той вагон,
Так впевнено уже заходжу,
А де ж подівся брат Мирон?!
Його там більше не знаходжу,

Так важко стало на душі
Було багато в мене часу
Та певно був я в суєті,
Носив гріха тяжкую массу.

Герої ми лиш на словах,
Готові вмерти за Христа,
А чи підтверджуєм в ділах,
Чи закриваємо уста?

Ми впевнені у своїй силі,
Та істина тут є проста,
Докажемо тепер на ділі,
Ми учні нашого Христа.

Не будемо стидатися нашого Господа,
Ісус в матвія 10:32 говорить :
-"Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я".