У свiтi зла, ненавистi й лукавства
Нам треба святiсть в душах зберегти,
Щоби в оселi Батькiвського Царства
Її до нiг Iсуса принести.

Нiщо нечисте й сповнене неправди
Не увiйде у вiчнi Небеса,
Не зможе Бог нечистого прийняти,
Там, де свята немеркнуча краса.

I кожен раз, коли ми осквернились,
До враженої каже Бог душi:
"Я хочу, щоб в життi ти освятилась.
Я – Бог Святий. I ви будьте святi ".

Ми – є храм Божий, храм Святого Духа.
Чи може бути щось нечисте там?
Але так часто терпимо розруху,
I поруйновано усе, що Бог нам дав.

Як прикро, коли в храмi поселився
Один хоч iдол, і йому душа
Всю славу вiддала. I поклонилась.
Там мiсця вже немає для Христа.

I часто так у Божому народi
Той храм святий так важко вiднайти.
У свiтi мало залишилося святого.
Що ж зможем ми Iсусу принести?

Що зможем перед Ним тодi сказати,
Коли забули у щоденнiй суєтi
Те слово, що продовжує звучати:
«Я є Святий. I ви будьте святi».

Навколо нас панує грiх, лукавство,
Нам же потрiбно святiсть зберегти,
Щоби для слави Батькiвського Царства
Змогли ми плiд достойний принести.