Колискова для місяця
У затійливій корзині, коло нашого вікна
Усміхались жовті дині, день втираючи з чола.
Усміхаючись пашіли попід звуки цвіркунців,
Згадуючи гострі стріли вогнедайних промінців.
Поміж запах матіоли, поки вечір ще не згас,
Спочивали рижі бджоли, денний згадуючи час.
Коло сонної криниці, що на небо спогляда
Жовтий сонях аж іскриться й листя-крила розклада.
Позіхаючи, мов киця по тарілці з молоком, й
Закотившись у криницю, місяць вклався спать клубком.