Розчісує вітер старанно деревам коси, Летить і кружляє в повітрі останнє листя. Холодно. Сіро. Похмуро. Бо ж за вікном – осінь Легко ступає, а за нею – шлейф золотистий.
Тривожно-печальні осінні звучать акорди, Вітер нестримно співає, шумить падолистом... Кажуть, насправді важлива у домі погода, Багаття в душі – палаюче, тепле, іскристе.
Хтось недаремно придумав цю істинну фразу, Бо ж за вікном може бути гроза, сніг, морози… В теплому ж домі – обоє, їм так добре разом, Не зіпсують настрій їм рясні осені сльози.
Дивно, але їх зігріє осіння негода, В серці гарячім багаття ще більш розгориться... Осінь дарує насправді такий теплий подих, Але для когось, на жаль, це чомусь таємниця…