Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 3.0 | 2 голосів )
Оманлива весна сміється білим снігом,
Ховається відлига в заметах зимових.
Ввірвалась хуртовина упевненим набігом,
І перший цвіт весняний схвильовано притих.

Задумані дерева снять знову сни щасливі
Про теплий вітер, сонце, про переспів пташок.
Здається, зовсім трішки – і враз настане диво:
Мелодію весняну співатиме струмок.

Сміється розпашіла весна-зима надворі,
А серце так чекає справжнісіньку весну –
Пору цвітіння, щастя, пору краси й любові,
Тремтить у серці радість: «Люблю, люблю, люблю!»

І заблищало сонце у небі переможно,
І люта хуртовина вже зовсім не страшна.
Розбилась товста крига. Й зима уже не зможе
У весни відібрати ні владу, ні права.

Земля всміхнулась щиро. Всміхнулось синє небо,
Прокинулись дерева із довгих дивних снів.
Невдовзі світ наповнить пташок чудовий щебіт,
Весна прийшла нарешті. Час див і почуттів…

19.03/25.03.2018 р.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
3

Додати коментар


Захисний код
Оновити