Дякую,друзі. В мене теж часто аж дух захоплює від краси,створеної Господом.Особливо,коли знаходжусь далеко від ознак цивілізації.Тоді ліс видається храмом,з високим визерунковим куполом угорі.Там,де зливаються крони дерев і небесна блакить.Ну хіба можна змовчати,коли все що дихає славить Господа?

Спасибі,Світлан о,за підтримку. Вдячна Богові за те,що зустріла "споріднену душу".Щодо "гостей",то складається враження,що комусь явно небайдужа наша присутність на сайті,тобто сильно хочеться позбутися нас у, відверто кажучи,досить агресивний спосіб. Під якими б ніками б Ви не ховались,шановн і,знайте: не можна затоптати політ душі,ні затравити неаргументовано ю критикою,ні заплювати чи
закидати камінням.З молитвою бажаю вам прозріння.І побачити,почути ,відчути як "проповідують небеса славу Божу.."Одне прохання:не перетворюйте,бу дь ласка, поле для коментарів на смітник(для цього є відповідні місця)

: : : : : : : : : : : : : : : : : : : : :

Дякую, Яно, за гарний вірш. Пишу Вам, а за вікном у парку вітер гойдає віти з ніжною зеленню. Завмирає серце від краси. Аж хочеться вигукнути: "Господи, ну як у Тебе все гарно виходить!"