А Він лежав серед ягнят,
Не на шовках лежав—на сіні.
Уперше з ганчірок наряд,
Уперше тремтіння у тілі...

І повний видих в перший раз,
Змішались запахи в єдине:
Світильник, який тьмяно гас,
Трава, дошки сирі, овчина...

І молоко... Свій крик здійняв,
В ту ніч пройняв Вічність Собою.
До мами Божий Син припав,
Ставши Дитиною земною.

У плоті немічній Своїй,
Стаючи ближчим до творіння,
Побачив глибше світ земний
І в той же час... Його спасіння.

Пітьма вся в зрушення прийшла,
Коли в сараї тому вбогім,
Любов на Землю цю прийшла,
Збулося, сказане з вуст Бога.

«Радій!»—трубили Небеса,
Мати з тривогою дивилась.
Та чи могла знати вона,
Із Чиїм поглядом зустрілась?

Змогла збагнути до кінця,
Кого теплом всім зігрівала?
Що Сина Господа Творця,
До серця ніжно притискала?

Чи була віра і спокій,
Коли вся втомлена з дороги,
Стукала в кожен дім, крізь біль,
Ждала від Господа підмоги...

Чи у тій знала марноті,
Де зможе бідна прихиститись?
Що Бог в присутній простоті,
Схотів у яслах народитись?

О, дивний вечір той Різдва,
Такий земний і незрівнянний
Родився Цар без торжества,
Прийшов Спаситель Довгожданий!

Не на коні і не з мечем,
Він на Володаря не схожий...
Родився у цей світ проблем,
Явився людям Агнець Божий!

Ніхто подумати не міг,
Що Той,Хто Посланий був вище,
Омиє стільки брудних ніг,
Піде до бідних... Аж на днище.

Що простить блу́дниць, крадіїв,
Щоб від гріха жили в свободі.
Повчальних скаже безліч слів,
Багато чуд зробить в народі...

Що вирішить замість дворця,
Замість одежі дорогої,
Вибрати голки від вінця,
Прийме зневагу і побої..

Що Він, смирившись до крові,
Пішов на хрест, щоб постраждати.
Що цвяхи на Руки Свої,
Замість браслетів зміг прийняти.

Ну а тоді Долоні Ці,
Стискали тоне́ньку солому...
І спавши тихо в темноті,
Бог звикав жить в житті земному...


Попереду і біль...І сміх,
В взутті Він нашому пройдеться...
Собою переможе гріх
І в ду́ші світлом Він проллється.

Недовго житиме між нас,
Все для спасіння Він учинить.
Він зрозуміє й дасть нам шанс,
Він хід в історії замінить.

Віднині буде іншим світ!
І віра, котра піднімає.
Хто твердо йде за Ним услід,
Над тими смерть влади не має! Амінь


Автор Наталія Шевченко;
Переклад Ангеліни Ющук