Невеселе Різдво

Приводів для радощів немає,
Зараз в українців, та сповна,
Їх у нас для суму вистачає,
Бо іде країною війна.

Темряву і смерть посіяв ворог,
Але я́к би сумно не було́,
Про́світ, ось з’являється скрізь морок,
І це свято радісне - Різдво.

Ми його по новому, зі світом,
Зараз відзначаємо, не з ним,
Як раніше, «братом» московитом,
Що підпав під владу сатани.

Бо Син Божий, в оцю ніч різдвяну,
Народився, щоб любов і мир,
Всім принести, тільки росіянам,
Ворог людства розум помутив.

Ма́буть вони й Бога прогнівили,
Заповідь порушивши стару́,
Ту, що предки наші встановили,
Вони нагло двигають межу.

То́му, як раніше неможливо,
Нам різдвяні провести́ свята́,
Бо країна наша геть збідніла,
Нищаться і села, і міста.

Люди в розпорошенні, і вдома,
Не зібратись цим святковим днем,
Тим у ко́го жінка за кордоном,
Чоловік в окопі під вогнем.

Без вечері і стари́х традицій,
Буде це Різдво у багатьох,
Але хай в цей вечір нас потішить,
Відчуття того, що з нами Бог.

Віра в те, що нас Господь провадить,
Навіть у важкі часи війни,
І що скоро мир, любов і радість,
Запанують в нашій стороні.

Але незалежно від обставин,
Де б ми не знаходились в Різдво,
Богу віддамо́ хвалу і славу,
За спасіння, що до нас прийшло.