ПРИЙМИ МЕСІЮ ( на Різдво )

Збуваються слова пророчі:
Родився Цар царів, Месія!
Та в світлі зоряноі ночі
Чомусь не вся земля радіє.

Лиш пастухи прийшли до ясел,
Де Бог Дитям у світ явився.
Яка була ця мить прекрасна!
І кожен з них Йому вклонився.

І мудреці прийшли зі Сходу,
Марія, Йосип теж раділи.
Та все ж із Божого народу
Не всі цей прихід зрозуміли.

Не всі могли вмістити ясла,
Убогий хлів, просту родину...
Хіба не в пишнім домі царськім
Родитись треба цій Дитині?

Та Божі плани несумісні
З людськими думками й словами.
Його мета — людині грішній
Відкрити неба вічну славу.

Щоб кожен, бідний і багатий,
Зумів прийти до Його Сина,
Із рук Його спасіння взяти,
До ніг зложивши всі провини.

Чи знав Отець про ті страждання,
Голгофський хрест, вінок терновий?
О так, Він знав... Та без вагання
Дав Сина, сповнений любовю

До всіх людей — Свого творіння.
О, це була велика Жертва!
Ісус, як паросток з насіння,
Зійшов у світі, щоб померти.

Щоб ми могли до ран Христових
Серцями вбогими торкнутись,
І стати вже творінням новим,
Й життям прославили Ісуса.

Христос живий. Йому вклонитись
Спіши без сумнівів й вагання,
В твоєму серці народитись
Бажає Він в цей час останній.

Бо вдруге не малим Дитятком
Прийде Господь на землю грішну,
Та згідно діл щоб всім віддати,
Прийде Він, як Володар грізний.

В цей добрий час прийми Месію
До свого серця, наче в ясла,
Нехай й твоя душа радіє,
Йдучи у вічне Боже Царство.